Християнство періоду Нового часу намагалося використовувати всі форми світської культури, щоб виявити себе. Справжня християнська культура замкнулася в собі, однак її носії, діти сучасної цивілізації, вже не можуть відкинути досягнення світової культури. Таким чином, християнська культура в специфічному значенні цього слова поступово витісняється на рівень національної субкультури, а світська культура набуває псевдорелігійного характеру. Культура перетворюється в культ, породжує кумири, в ній знаходять духовність, яка в кращому випадку є геніальною людською душевністю.
This category has the following 4 subcategories, out of 4 total.
The following 6 pages are in this category, out of 6 total.
