Святість

Матеріал з Християнство уДома
Перейти до: навігація, пошук

У Біблії "святий" означає - відділений, призначений для Бога.

Збоченці надали слову "святий", "святість" смисл "праведний", праведність. Як наслідок, праведних людей автоматично назвали святими. Праведною людина може стати лише після праведного життя. Тобто неможливо назвати живу людину праведною, бо у будь-який момент перед смертю людина може згрішити через свою свободу вибору. Отже, святими можуть для збоченців бути лиже МЕРТВІ. Як наслідок заклик Біблії освячуватися, збоченці тлумачать не як ставати ближчими до Бога, а як "вмирати". Первісний смисл освячення - наближатися до Бога, ставати схожим на Бога. А для збоченців смисл освячення - це мати славну гідну смерть, тобто богом для збоченців стає смерть, а не Життя.

Таких збоченців багато у Католицизмі та Православ'ї.